Формування громадських просторів як засіб покращення соціокультурних процесів міського середовища

Анотація

В статті розглядаються особливості формування громадських просторів у міському середовищі. Вони є важливим засобом для підвищення фізичних якостей середовища та центрами соціальної активності населення. Наводиться огляд сучасних досліджень громадських просторів, пов’язаних з соціокультурними процесами.

Зазначається, що громадські простори пройшли довгий процес еволюції: від агори до сучасного відкритого соціального простору. Громадські простори міста є центрами соціальної взаємодії населення, вони виступають в якості елементу функціонально-просторової організації середовища та соціокультурного осередку.

Зазначено, що на параметри громадського простору та соціальні контакти між людьми впливає декілька різних аспектів: особливості розміщення оточуючих будівель, загальні габарити вулиці, наявність інфраструктури, транспортна доступність, рекреаційні зони, щільність населення тощо. Наукові дослідження соціології міста мають безпосередній зв’язок з фізичними особливостями міського середовища. Якість громадських просторів та активність їх використання мешканцями міста залежить від різноманітності поведінкових сценаріїв.

Планувальні та просторові характеристики громадських просторів формують декілька основних типів: лінійний тип простору, який має глибинне та фронтальне розкриття; локальний тип представляє собою напівзакритий або закритий простір, обмежений квартальною забудовою; розкритий простір представлений вільними від забудови ділянками середовища: майдани, парки, сквери тощо. Відповідно кожному з цих типів розглянуті приклади громадських просторів в різних містах України та їх вплив на розвиток соціокультурних процесів в середовищі.

В статті зазначено, що збільшення кількості громадських просторів в місті сприяє формуванню здорового активного середовища, в якому є місце для всіх верств населення.