Еволюція стилів у західноєвропейській архітектурі та музиці

Анотація

У статті порушується питання стильової еволюції у західноєвропейській культурі, представленій архітектурним та музичним мистецтвами. Висувається ідея про співвідношення матеріального та духовного засад у архітектурі та музиці. Автор досліджує загальні тенденції та відмінності в цих видах мистецтва, проводить паралелі архітектурних споруд та музичних творів у певну епоху у різних країнах. Досліджується зв'язок релігійної ідеї у розвитку музичних форм і жанрів та у культових спорудах.

Визначаються категорії стилю, його характерні риси в історичному, національному, культурологічному аспектах. У дослідженні демонструється закономірність «прикордонних» стильових напрямів та його найяскравіших представників. Також аналізуються приклади стильової ретроспективи пізніших епох стосовно більш ранніх, включаючи давні епохи.

Автор проводить аналогію між музичними ладами та ордерами в архітектурі; між ступенями ладу, як музичного поняття, та ступенями у будинках, а також архітектурними категоріями та деякими елементами будови людського організму. Приділяється увага значенню акустичних аспектів, звукових вібрацій в архітектурі та музиці, а також колористики у будинках та музичних творах, включаючи «програмну» музику та інтер'єр. Наводяться приклади еволюції різних музичних жанрів, і навіть музичних інструментів. Розглядається естетичний аспект деяких музичних інструментів як складових оздоблення.

Проводяться паралелі між декором архітектурних будівель та орнаментикою у музиці, у зв'язку з певним стильовим напрямком. Розглядаються моменти формоутворення – основний сполучної архітектури та музики, еволюції форми у цих видах мистецтва. Еволюція стилів в архітектурі та музиці проглядається на тлі історичних подій, що формують стильову наступність.