Особливості раціонального використання та стійкого розвитку прибрежних зон

Анотація

Стаття присвячена вивченню питання імплементації міжнародних документів та програм з охорони та розвитку навколишнього середовища, регіональним морям; конвенцій з морського права; раціонального використання та сталого розвитку прибережних зон в проекти розвитку Одеського регіону. Розглянуто Концепцію комплексного управління прибережними зонами (ICZM), яка є динамічним, багатопрофільним та ітеративним процесом, спрямованим на сприяння сталому управлінню прибережними зонами, основним завданням якої є збалансувати екологічні, економічні, соціальні, культурні та рекреаційні цілі, встановлені природною динамікою. У пошуку стійких рішень щодо успішного управління прибережними зонами виділено три основні точки зору, які узагальнюють ідею сталого розвитку: економічний розвиток для покращення якості життя людей; екологічно прийнятний розвиток; справедливий розвиток. Це означає, що стійкість має визнавати право людей жити здоровим та продуктивним життям. Вона повинна забезпечувати рівний розподіл благ для всіх людей і тим самим захищати довкілля за допомогою належного використання.

У цьому дослідженні розглянуті найпоширеніші прибережні курортні та рекреаційні території, які включають унікальні природні особливості, історичні та культурні пам'ятки, а також у яких сформувався стійкий економічний розвиток, так звані територіальні системи курортів, зон рекреації та туризму. Аналіз світового досвіду за прибережними курортнорекреаційними системами свідчить, що їх можна розділити на: природно-заповідні (архіпелаг Вітсанді в Австралії), історико-культурні (м. Дубровник у Хорватії; острів Куба) та футуристичні (м. Дубай, ОАЕ).

При раціональному комплексному управлінні прибережних територій забезпечується рівний розподіл благ та ресурсів, здійснюється захист навколишнього середовища шляхом допомогою належного використання.