Головні засади формування безпечного середовища чорноморського узбережжя та їх захист уривчастими хвилеломами

Анотація

В статті проведено аналіз сучасного стану та проблеми формування безпечного середовища для забудови та мешканців міст Чорноморського узбережжя з врахуванням світової та вітчизняної практики. Проаналізовано нормативні документи, які визначають головні засади розвитку морської природоохоронної політики України.

Актуальним завданням є дослідження інтенсивних абразивних процесів берегової зони на морському узбережжі. Вони викликають проблеми, які століттями переслідують Чорноморське узбережжя та призводять до величезних матеріальних та соціальних негативних наслідків. Утворення зсувів пояснюється постійним впливом морських та ґрунтових вод, хвильовим впливом та впливом течії, породи берегових схилів зволожуються і руйнуються, послаблюючи весь масив ґрунту.

Мета даного дослідження полягає в узагальненні використання міжнародного досвіду уривчастих надводних хвилеломів для захисту узбережжя від інтенсивних абразивних процесів, а також аналіз можливості їх застосування на Чорноморському узбережжі України, зокрема в межах міст та інших населених пунктів.

Основні методи дослідження: порівняльно-історичний аналіз; візуально-аналітичний метод; метод моніторингу; аналіз статистичних даних і якісних показників; збір, аналіз, представлення та інтерпретація відомостей щодо теоретичних і практичних питань уривчастих надводних хвилеломів, яке відображено у роботах зарубіжних та українських дослідників.

Пропонується впровадження сучасних методів берегозахисту, таких як уривчасті надводні хвилеломи. Довжина кожного з хвилеломів стосовно умов чорноморського узбережжя Одещини має становити 140-320 метрів, проміжки між ними 100-230 метрів, відстань від існуючого урізу 210-320 метрів. Такий захист не буде перешкоджати вздовжбереговому переміщенню водних мас та сприятиме накопиченню піску на пляжі.