Тенденції розвитку сучасної світової архітектури

Анотація

Показано, що вимоги та завдання, зумовлені технічними та технологічними можливостями, розкривають нові перспективи у формуванні довкілля та архітектурної творчості. Проаналізовано роль архітектора та його місце в інтеграційних процесах технократичного суспільства. Визначено основні причини втрати сучасним архітектором провідних позицій у будівельній галузі. Виділено особливу роль «синтетичності» сучасної архітектури. Стверджується, що сучасна архітектура з монокультурного явища перетворюється на симбіоз творчих, культурологічних та науково-технічних потенціалів. На прикладі будівель «Вертикальний Ліс» (Bosco Verticale) у Мілані або «Вежа кедрів» (La tour des Cedres) у Лозані, комплексу концертного залу «Марайя» в пустелі Аль-Ула Саудівської Аравії, конференц-центру в парку Чанчжоу в Китаї, показано активну участь інженерів-конструкторів у творчому процесі проектування та будівництва, впровадження «зелених» технологій та матеріалів, втілення принципів «стійкого» будівництва. У дослідженні наголошується, що процес конструювання складних інженерних систем та механізмів значно ускладнює процес архітектурно-будівельного проектування та вимагає принципового виходу архітектора за рамки професії. Вказується, що відчуження людини від архітектури стало глибинною проблемою архітектурної діяльності на рівні автора-архітектора, споживача-адресата та на рівні розвитку, трансформації та реалізації проекту. Виявлено низку причин, що не дозволяє більшості з архітекторів стати на чолі складного механізму реалізації свого творчого задуму. Доведено, що повноцінний розвиток архітектора у процесі трудової діяльності можливий лише у великих архітектурних фірмах. Наголошується на важливості у великих архітектурних фірмах динамічного процесу удосконалення сучасних технологій управління, а також активнішого залучення громадськості на всіх етапах будівельноінвестиційної діяльності. Стверджується, що невеликі архітектурні бюро не можуть гарантувати своїм співробітникам якісний розвиток професійного світогляду. Пропонується один із шляхів вирішення цих проблем. Стверджується, що можливості сучасних цифрових технологій, науково-технічні відкриття, а також суперечливість інтеграційних процесів привносять до архітектурної діяльності низку нових та специфічних віянь. Виявлено тенденцію поступового поліпшення конструктивнопластичних, функціонально-технічних та художньо-естетичних якостей у масовому будівництві.