Стратегія розвитку депресивних ділянок архітектурноісторичного середовища міста Одеси на прикладі вулиці Деволановський узвіз

Анотація

Стаття присвячена визначенню стратегії розвитку депресивних територій архітектурно-історичного середовища центру міста Одеси. Визначено поняття стратегії розвитку депресивних територій, виявлено фактори, що впливають на розвиток історичного центру міста, проаналізовано підходи до реновації депресивних територій у світовій практиці.

Зроблено акцент на проблемі збереження та безперервності розвитку архітектурноісторичного середовища, а також нового використання об'єктів. Основою для розробки положень стратегії розвитку Деволанівського узвозу в Одесі є законодавча та нормативноправова база з питань обстеження будівель і споруд, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішення 18-ї позачергової сесії Комітету всесвітньої спадщини. Включення історичного центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Закон України "Про охорону культурної спадщини", державні норми проектування, наукові праці провідних теоретиків і практиків у галузі проектування в архітектурно-історичному середовищі - Арнхейма Р., Дея К., Лінча К. та ін.Запропоновано підходи до дослідження та проектування в архітектурно-історичному середовищі, особливості формування якісних характеристик (потенціалу) та спрямування. На прикладі студентських робіт визначено напрямки та принципи організації сучасних культурно-громадських комплексів на основі історично сформованого середовища. З'ясовано основні поняття, специфіку досліджень і проектування в архітектурно-історичному середовищі. Визначено форми існування та механізми формування історико-культурної традиції, концепції проектних рішень, спадкоємність розвитку фрагменту архітектурно-історичного середовища.